Ольга і Назар Романів – успішна родина, що керує компанією з вирощування фруктів та виробництва соків «Сади Прикарпаття». Історія їхнього бізнесу почалася ще у 2005 році, коли батьки Назара купили 150 га яблучних садів на Західній Україні. Купили просто тому, що ціна була хороша, і їм подобалося займатися садом. Але через 5 років родина Романів задумалася – а що далі? Вирішили нарощувати площі під яблуком і продавати його – цей фрукт користувався найбільшим попитом.
А потім сім'я Романів під час турпоїздок Європою потрапила на невелике сімейне виробництво соків в Австрії, і спробувала сік прямого віджиму – коли сік після віджимання, відразу пастеризується і тут же закривається в пляшки. Виявилося, що цей сік набагато смачніше того, який вони звикли купувати в супермаркетах.
Романів загорілися ідеєю створити таке ж виробництво в Україні, тим більше, що фруктів у них було вдосталь, але головне – на той час у молодої пари з'явилися діти, яким хотілося дати найкращі і екологічно чисті продукти.
У створення виробництва соків вклали 80 тис. євро власних заощаджень – була закуплена техніка та обладнання. Спочатку «Сади Прикарпаття» випускали тільки яблучний сік. Але поряд з яблучним садом були зарості чорноплідної горобини (аронії), які хотіли викорчувати – чагарник колючий і ці ягоди дуже складно збирати. Але Назар спробував ці ягоди і був у захваті від їх смаку, а коли додав сік ягід в яблучний – смак вийшов просто фантастичний. Так у компанії з'явився яблучно-ароніевий сік.
Однак молоді виробники соку зіткнулися з проблемою збуту – торговельні мережі, які звикли до великих виробників, не хотіли брати продукцію «Садів Прикарпаття», адже компанія виробляє в порівнянні з гігантами індустрії зовсім крихітні обсяги.
Наприклад, вирощуючи менш 3 тис. тон яблук, вони виділяють на виробництво соку тільки 400 тон, а це – тільки 200 тон готового соку, або 200 тис. літрових пляшок. І якщо в супермаркетах провідні виробники соків зі своїм товаром можуть займати на полицях цілих 5 метрів, то «Сади Прикарпаття» виробляють тільки 5 видів соку. Великим торговим мережам такі дрібні виробники просто не цікаві.
Однак Ольга Романів, отримуючи відмови в торгових мережах, не здавалася. Вона щоразу пояснювала, чому їх сік – найкращий і обов’язково знайде свого споживача. Адже це сік, вироблений відразу після збору яблук. Фактично, «Сади Прикарпаття» виробляють соки тільки в сезон збору врожаю, яблука не лежать на складах, а тут же віджимаються і продукція фасується по пляшках. Тому цей сік ідеально підходить для тих, хто проповідує здоровий спосіб життя, і стежить за тим, щоб продукти харчування містили якомога менше консервантів та іншої «хімії». Фактично, це 100% -ний сік, його Романів принципово не розбавляють водою і тому в кожній пляшці – тільки 2 кг віджатих в сік яблук.
В результаті сік Романів знайшов свого покупця. Його охоче закуповують різні еко-лавки, що продають екологічно чисті продукти, ресторани, які можуть запропонувати клієнтам не тривіальний сік, і навіть аптеки.
Однак Романів захотіли розвивати свій бізнес далі, і вийти на зарубіжних споживачів. А для цього потрібно було «довести» своє виробництво до високих європейських стандартів - як до стандартів безпеки, так і впровадити європейську систему контролю якості товару. У підсумку довелося вкласти в доробку виробництва ще 600-800 тис. Гривень. Але продаж соків за кордон виявилася складною справою – дуже дорогий виходить доставка соку, упакованого в важкі скляні пляшки. До того ж на поставку соків в Європу з України існують квоти, які вичерпують практично відразу після відкриття.
Але ось з продажем яблук іноземним покупцям проблем немає. Як зізнався Назар Романів, українські бізнесмени часто скаржаться, що їм складно знайти партнерів, хоча секрет в цій справі простий: пишеш 100 компаніям листи, відповідають тільки три з них, потім ще дві «відсіюються», але одна компанія – погоджується працювати.
Ольга Романів, яка в період створення і розвитку «Садів Прикарпаття» ще й двічі стала мамою, написала список порад тим, хто хоче займатися своєю власною справою. У цьому списку є порада робити те, чого ще немає на ринку і робити все поступово, але швидко. Є порада зрозуміти, хто буде клієнтом твого бізнесу, знайти партнера, у якого такі ж цінності. Є рада переступати через свої страхи і рухатися вперед, незважаючи на труднощі, навіть якщо свою справу вирішила побудувати жінка, у якої на руках діти. «Подивіться, скільки мам роблять невеликі продукти, а великі компанії їх купують потім. Інші мами можуть бути клієнтами свого бізнесу, і тут на руку – чудове розуміння мамами потреб ринку», - сказала Ольга Романів.
Однак найцінніший порада, яку дає Ольга Романів, така: у твого бізнесу повинна бути вища ідея, бізнес не повинен бути тільки для того, щоб заробити гроші. У твоєї справи повинна бути місія, або, якщо хочете, вища мета.
Історія Романів вчить, що успіху можна досягти, навіть конкуруючи з великими транснаціональними компанія. Головне – робити те, що потрібно людям. У цьому ключі показова і історія успіху «Кредитон» - ця компанія успішно конкурує з великими банками, оскільки пропонує клієнтам те, що їм потрібно – кредити, які можна отримати швидко і просто.