Національний банк України з 25 жовтня ввів в обіг купюру номіналом в 1000 гривень.
На лицьовому боці банкноти її власники побачать портрет академіка Володимира Вернадського, вченого з числа когорти «вчених-енциклопедистів», який зробив відкриття в 12 наукових галузях. На зворотному боці купюри зображено будівлю Президії Національної академії наук України, адже Володимир Вернадський у 1918 році очолював її попередницю – його було обрано президентом Всеукраїнської академії наук.
Нацбанк пояснив, що необхідність «укрупнення» української валюти вже назріла давно: банкнота номіналом у 500 гривень було введено в обіг ще у 2006 році, коли середньомісячна зарплата становила близько 1000 гривень і могла розмінюватися на дві банкноти найвищого номіналу.
Однак з тих пір доходи українців зросли, середньомісячна зарплата зросла майже в 9 разів, і для її отримання вже потрібно не менше 20 банкнот номіналом по 500 гривень. Виріс за цей час і обсяг готівки в обігу – більш ніж у 5 разів. Тому введення 1000-гривневої купюри має спростити розрахунки готівкою і полегшити банкам операції з інкасації.
При введенні нової купюри НБУ дивився на міжнародний досвід: якщо частка банкнот найбільшого номіналу досягає 50% від загального обсягу грошей, то саме час вводити більш великі купюри. Сьогодні 500-гривневі купюри в готівці вже займають більше 55%.
Нацбанк заявив, що введення нової купюри ніяк не пов'язане з нібито великою кількістю фальшивих грошей. Українські гроші мають високу ступінь захисту і відсоток підробок стабільно низький – в минулому році на 1 мільйон справжніх банкнот припадало лише 2,5 фальшиві купюри.
Також Нацбанк спростував чутки про те, що введення такої великої купюри викличе зростання цін. За словами експертів НБУ, ті, хто розпускає такі чутки, плутають причину і наслідок: якраз навпаки – саме зростання цін змушує вводити купюру більшого номіналу, щоб було зручніше проводити розрахунки. «В останній раз банкнота найвищого номіналу (500 гривень) вводилася 13 (!) років тому. З тих пір доходи населення істотно зросли», - повідомив НБУ.
Це не перша так звана мала грошова реформа за останній час. 1 жовтня перестали прийматися як засіб платежу монети номіналом 1, 2 і 5 копійок, і вони почали поступово виводитися з обігу. Причина проста – цінники в магазинах вже давно «укрупнилися», ці дрібні монети стали незручні при розрахунках і тільки відтягували кишені українців. За даними НБУ, всього в обігу перебуває близько 5,7 млрд монет дрібних номіналів, з яких 2,43 млрд – однокопійчані.
Однак НБУ не зупиниться на укрупненні грошового ряду – він вже припинив карбувати 25-копійчану монету, яка також буде поступово виводитися з обігу.
Монетно-банкнотний ряд в найближчі три роки змінитися і у 2022 році буде виглядати інакше. Наприклад, серед копійчаних монет залишаться лише «10 копійок» і «50 копійок», серед гривневих – вже знайомі «1 гривня» і «2 гривні», а також будуть введені в обіг монети «5 гривень» і «10 гривень».
Дрібні купюри також будуть виводитися з обігу, тому що вони найбільше потерпають від зносу. Наприклад, купюри номіналом «1 гривня», «2 гривні» і «5 гривень» живуть в середньому близько одного року, купюри номіналом 10, 20 і 50 гривень – до 3 років, тоді як купюри «100 гривень» і «200 гривень» служать 5-8 років. Порівняйте – монети служать 20-25 років.
Тому купюри номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень будуть у 2022 році поступово виводитися з обігу, і у нас на руках залишаться лише 20, 50, 100, 200, 500 і 1000-гривневі купюри.
Які б купюри не вводилися в обіг, які б монети не виключалися з обігу, клієнти Кредитон завжди у виграші – вони можуть швидко і без особливого клопоту отримати кредит на суму від 4 тис. до 10 тис. гривень. Для цього потрібні лише паспорт, індивідуальний податковий номер і карта одного з українських банків, на яку будуть зараховані гроші, незважаючи на номінали купюр в обороті.